1. Орфоепічний словник української мови

оплетений

опле́тений

[оплетеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплетений — опле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оплести́. Солом'яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (П. Грабовський); Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний); // у знач. прикм. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплести́. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (Гончар, III, 1959, 127); Солом’яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (Граб., І, 1959, 590); Двір був просторий, чистий, оплетений (Мирний, І, 1949, 269). Словник української мови в 11 томах