оплески

о́плески

[оплеиские]

-к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплески — О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (Фр., IV, 1950, 381); В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Л. Словник української мови в 11 томах
  2. оплески — О́плески, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. оплески — див. аплодисменти Словник синонімів Вусика
  4. оплески — О́ПЛЕСКИ (плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь), АПЛОДИСМЕ́НТИ, ОВА́ЦІЯ підсил. (з вигуками). Оратори змінялись на трибуні під музику й грім оплесків (О. Словник синонімів української мови
  5. оплески — Апл|ь|одисменти, апл|ь|одування, (з вигуками схвалення) овація. Словник синонімів Караванського
  6. оплески — -ів, мн. (одн. оплеск, -у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. оплески — мн. (плескання в долоні) аплодисменти, підсил. (з вигуками схвалення) овації. Словник синонімів Полюги
  8. оплески — О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (І. Словник української мови у 20 томах
  9. оплески — о́плески множинний іменник Орфографічний словник української мови