оплески

О́ПЛЕСКИ (плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь), АПЛОДИСМЕ́НТИ, ОВА́ЦІЯ підсил. (з вигуками). Оратори змінялись на трибуні під музику й грім оплесків (О. Довженко); "Чорноморці" пройшли дуже добре, людей була сила, аплодисментів сила! (Леся Українка); Бачинський при від'їзді з Кракова крикнув з вікна: "Слава, молоді радикали!" — і ми єму (йому) зробили овацію (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплески — мн. (плескання в долоні) аплодисменти, підсил. (з вигуками схвалення) овації. Словник синонімів Полюги
  2. оплески — о́плески множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. оплески — Апл|ь|одисменти, апл|ь|одування, (з вигуками схвалення) овація. Словник синонімів Караванського
  4. оплески — див. аплодисменти Словник синонімів Вусика
  5. оплески — [оплеиские] -к'іў Орфоепічний словник української мови
  6. оплески — -ів, мн. (одн. оплеск, -у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. оплески — О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (І. Словник української мови у 20 томах
  8. оплески — О́плески, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. оплески — О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (Фр., IV, 1950, 381); В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Л. Словник української мови в 11 томах