оплески

О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.).

Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти.

Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (І. Франко);

В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Леся Українка);

Щасливо мружачись, під гучні оплески, і сам плескаючи в долоні, він пішов на своє місце (О. Донченко);

Мабуть, ще ніколи й ніде не було такого, щоб після співання .. не прохопилося жодного оплеску (Яків Баш);

Ураз зірвався оплеск, другий, його підхопили інші (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплески — мн. (плескання в долоні) аплодисменти, підсил. (з вигуками схвалення) овації. Словник синонімів Полюги
  2. оплески — о́плески множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. оплески — Апл|ь|одисменти, апл|ь|одування, (з вигуками схвалення) овація. Словник синонімів Караванського
  4. оплески — див. аплодисменти Словник синонімів Вусика
  5. оплески — [оплеиские] -к'іў Орфоепічний словник української мови
  6. оплески — -ів, мн. (одн. оплеск, -у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. оплески — О́ПЛЕСКИ (плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь), АПЛОДИСМЕ́НТИ, ОВА́ЦІЯ підсил. (з вигуками). Оратори змінялись на трибуні під музику й грім оплесків (О. Словник синонімів української мови
  8. оплески — О́плески, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. оплески — О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти. Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (Фр., IV, 1950, 381); В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Л. Словник української мови в 11 томах