оплетений
ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплести́.
В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (Гончар, III, 1959, 127);
Солом’яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (Граб., І, 1959, 590);
Двір був просторий, чистий, оплетений (Мирний, І, 1949, 269).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплетений — опле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оплетений — [оплетеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- оплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплести. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оплетений — ОПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оплести́. Солом'яна стріха, убогі віконця, Оплетені з вулиці хмелем (П. Грабовський); Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний); // у знач. прикм. В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах