опломбований
ОПЛОМБО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до опломбува́ти.
Своєчасно опломбована тара;
// у знач. прикм.
Заповнений бюлетень в закритому конверті опускається громадянином в опломбовану або опечатану скриньку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)