Словник української мови в 11 томах

опломбований

ОПЛОМБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опломбува́ти.

Опломбована тара.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. опломбований — опломбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. опломбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опломбувати. || опломбовано, безос. присудк. сл. Опломбований контейнер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опломбований — ОПЛОМБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опломбува́ти. Своєчасно опломбована тара; // у знач. прикм. Заповнений бюлетень в закритому конверті опускається громадянином в опломбовану або опечатану скриньку (з газ.).  Словник української мови у 20 томах