опломбований

опломбо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до опломбувати.

|| опломбовано, безос. присудк. сл. Опломбований контейнер.

Значення в інших словниках

1. опломбований — опломбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. опломбований — ОПЛОМБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опломбува́ти. Своєчасно опломбована тара; // у знач. прикм. Заповнений бюлетень в закритому конверті опускається громадянином в опломбовану або опечатану скриньку (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. опломбований — ОПЛОМБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опломбува́ти. Опломбована тара.  Словник української мови в 11 томах