оплошати

ОПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал.

Припуститися помилки; схибити.

– Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає, Не оплошай тепер: гляди! (І. Котляревський);

Потрапити в нашу сатиричну газету “Колючка” – велика біда.., я двічі попадав. І потрапив з своєї вини – оплошав (О. Ковінька).

Значення в інших словниках

1. оплошати — оплоша́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. оплошати — ОПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Сплохувати. — Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає, Не оплошай тепер: гляди! (Котл., І, 1952, 214); Потрапити в нашу сатиричну газету "Колючка" — велика біда.., я двічі попадав. І потрапив з своєї вини — оплошав (Ковінька, Кутя.., 1960, 68).  Словник української мови в 11 томах