оплошати

ОПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Сплохувати.

— Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає, Не оплошай тепер: гляди! (Котл., І, 1952, 214);

Потрапити в нашу сатиричну газету "Колючка" — велика біда.., я двічі попадав. І потрапив з своєї вини — оплошав (Ковінька, Кутя.., 1960, 68).

Значення в інших словниках

1. оплошати — оплоша́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. оплошати — ОПЛОША́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Припуститися помилки; схибити. – Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає, Не оплошай тепер: гляди! (І. Котляревський); Потрапити в нашу сатиричну газету “Колючка” – велика біда.., я двічі попадав. І потрапив з своєї вини – оплошав (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах