оповіщатися

ОПОВІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, істи́шся, док., рідко.

1. Заявляти, повідомляти що-небудь про себе.

Я піду оповіщуся у волость (Сл. Б. Грінченка).

2. Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь.

Як же було вгледять татарву, то зараз і чкурнуть до радута [редуту], а осавул .. і звелить запалювать фігуру, а по других радутах побачать – і собі запалюють, і в одну годину увесь край оповіститься (О. Стороженко).

3. тільки недок. Пас. до оповіща́ти 1, 2.

У кінці 1764 р. був виданий царський маніфест, у якому оповіщалось, що гетьман Розумовський добровільно зрікся свого уряду, що задля добра українського народу замість гетьманського правління засновується тимчасово Малоросійська колегія з президентом у ранзі генерал-губернатора (з наук. літ., ).

Значення в інших словниках

1. оповіщатися — оповіща́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оповіщатися — -аюся, -аєшся, недок., оповіститися, -іщуся, -істишся, док., рідко. 1》 Заявляти, повідомляти що-небудь про себе. 2》 Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до оповіщати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оповіщатися — ОПОВІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, істи́шся, док., рідко. 1. Заявляти, повідомляти що-небудь про себе. Я піду оповіщуся у волость (Сл. Гр.). 2. Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь.  Словник української мови в 11 томах