оповіщатися
ОПОВІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, істи́шся, док., рідко.
1. Заявляти, повідомляти що-небудь про себе.
Я піду оповіщуся у волость (Сл. Гр.).
2. Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь.
Як же було вгледять татарву, то зараз і чкурнуть до радута [редуту], а осавул.. і звелить запалювать фігуру, а по других радутах побачать — і собі запалюють, і в одну годину увесь край оповіститься (Стор., І, 1957, 263).
3. тільки недок. Пас. до оповіща́ти 1, 2.
Словник української мови (СУМ-11)