1. Словник української мови в 11 томах

оповіщатися

ОПОВІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, істи́шся, док., рідко.

1. Заявляти, повідомляти що-небудь про себе.

Я піду оповіщуся у волость (Сл. Гр.).

2. Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь.

Як же було вгледять татарву, то зараз і чкурнуть до радута [редуту], а осавул.. і звелить запалювать фігуру, а по других радутах побачать — і собі запалюють, і в одну годину увесь край оповіститься (Стор., І, 1957, 263).

3. тільки недок. Пас. до оповіща́ти 1, 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповіщатися — оповіща́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оповіщатися — -аюся, -аєшся, недок., оповіститися, -іщуся, -істишся, док., рідко. 1》 Заявляти, повідомляти що-небудь про себе. 2》 Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до оповіщати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповіщатися — ОПОВІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, істи́шся, док., рідко. 1. Заявляти, повідомляти що-небудь про себе. Я піду оповіщуся у волость (Сл. Б. Грінченка). 2. Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь. Словник української мови у 20 томах