опоганений

ОПОГА́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до опога́нити.

За час панування фашистських загарбників наша земля .. була пограбована й опоганена (з газ.);

// у знач. прикм.

– Пху на цей опоганений світ! (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. опоганений — опога́нений іменник чоловічого роду, істота опога́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. опоганений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опоганити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опоганений — Опога́нений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. опоганений — ОПОГА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опога́нити. — Пху на цей опоганений світ! (Н.-Лев., IV, 1956, 267).  Словник української мови в 11 томах