опоганення

ОПОГА́НЕННЯ, я, с.

Дія за знач. опога́нити.

Максим Залізняк, Семен Неживий, Яків Швачка, Іван Бондаренко – всі славні колії, чисті серця 70-х років XVIII віку, месники за кривду, за бідних! Вони проходили перед Шахаєм, як жорстока пам'ятка, як пересторога, як нагадування про панську віроломність, царську розправу, про опоганення хліба-солі дружнього столу (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. опоганення — опога́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. опоганення — -я, с. Дія за знач. опоганити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опоганення — ОПОГА́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. опога́нити.  Словник української мови в 11 томах