опоганений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опоганити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опоганений —
ОПОГА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опога́нити. За час панування фашистських загарбників наша земля .. була пограбована й опоганена (з газ.); // у знач. прикм. – Пху на цей опоганений світ! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
опоганений —
Опога́нений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
опоганений —
ОПОГА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опога́нити. — Пху на цей опоганений світ! (Н.-Лев., IV, 1956, 267).
Словник української мови в 11 томах