ополок

ОПО́ЛОК, лку, ч.

Вичинена шкура з черевної частини тварини, з якої виготовляють взуття, елементи одягу тощо.

Значення в інших словниках

1. ополок — -лку, ч. Шкіра з черева тварини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ополок — Опо́лок, -лку м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.  Словник української мови Грінченка