ополок

опо́лок

-лку, ч.

Шкіра з черева тварини.

Значення в інших словниках

1. ополок — ОПО́ЛОК, лку, ч. Вичинена шкура з черевної частини тварини, з якої виготовляють взуття, елементи одягу тощо.  Словник української мови у 20 томах
2. ополок — Опо́лок, -лку м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.  Словник української мови Грінченка