ополок

опо́лок

-лку, ч.

Шкіра з черева тварини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополок — ОПО́ЛОК, лку, ч. Вичинена шкура з черевної частини тварини, з якої виготовляють взуття, елементи одягу тощо. Словник української мови у 20 томах
  2. ополок — Опо́лок, -лку м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158. Словник української мови Грінченка