ополок

Опо́лок, -лку

м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополок — -лку, ч. Шкіра з черева тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ополок — ОПО́ЛОК, лку, ч. Вичинена шкура з черевної частини тварини, з якої виготовляють взуття, елементи одягу тощо. Словник української мови у 20 томах