1. Словник української мови у 20 томах

ополок

ОПО́ЛОК, лку, ч.

Вичинена шкура з черевної частини тварини, з якої виготовляють взуття, елементи одягу тощо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополок — -лку, ч. Шкіра з черева тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ополок — Опо́лок, -лку м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158. Словник української мови Грінченка