ополячення
ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ополя́чити і стан за знач. ополя́читися.
Православні книжки – це була велика зброя проти ополячення (О. Іваненко);
Неймовірна панщина поєднувалася з намаганням насильницького окатоличення і ополячення українського народу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)