ополіскувати
ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., кого, що.
Те саме, що обполі́скувати.
Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (І. Франко);
Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (М. Трублаїні);
* Образно. Дивне почуття ополіскує душу (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)