ополіскувати
ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., перех. Те саме, що обполі́скувати.
Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (Трубл., Мандр., 1938, 65);
Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (Фр., X, 1954, 379);
*Образно. Дивне почуття ополіскує душу (Горд., Дівчина.., 1954, 250).
Словник української мови (СУМ-11)