Словник української мови в 11 томах

ополіскувати

ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., перех. Те саме, що обполі́скувати.

Шумів лагідний прибій, що, ніби дражнячись і пустуючи, ополіскував гальку піщаного берега (Трубл., Мандр., 1938, 65);

Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (Фр., X, 1954, 379);

*Образно. Дивне почуття ополіскує душу (Горд., Дівчина.., 1954, 250).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ополіскувати — ополі́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ополіскувати — -ую, -уєш, недок., ополоскати, -ощу, -ощеш, док., перех. Те саме, що обполіскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ополіскувати — ОПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛОСКА́ТИ, ощу́, о́щеш, док., кого, що. Те саме, що обполі́скувати. Папороть солодкая росла На обриві скальному: накопав [Каїн] її коріння і, ополоскавши В воді, поїв (І.  Словник української мови у 20 томах