опонувати
ОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Виступати із запереченнями чого-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін.;
// рідко. Те саме, що супере́чити.
Я не смів їй [матері] більше опонувати .. Я згадав її старість і не хотів її денервувати (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)