опонувати —
-ую, -уєш, недок. Виступати із запереченнями чого-небудь у публічній бесіді, на диспуті і т. ін. || рідко. Те саме, що суперечити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опонувати —
ОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виступати із запереченнями чого-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін.; // рідко. Те саме, що супере́чити. Я не смів їй [матері] більше опонувати .. Я згадав її старість і не хотів її денервувати (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
опонувати —
Опонува́ти, -ну́ю, -ну́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
опонувати —
ОПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виступати із запереченнями чого-небудь у публічній бесіді, на диспуті і т. ін.; // рідко. Те саме, що супере́чити. Я не смів їй [матері] більше опонувати.. Я згадав її старість і не хотів її денервувати (Коб., III, 1956, 288).
Словник української мови в 11 томах