опорожняти
ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що, рідко.
Те саме, що випорожня́ти.
Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (І. Микитенко);
Нелюдські злидні кругом обсіли, Опорожнили комору й клуню, По заробітках женуть татуню (П. Грабовський);
Солод вже давно опорожнив глечика, з'їв хліб (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)