опорожняти

ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що випорожня́ти.

Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (Мик., Кадильниця, 1959, 59);

Нелюдські злидні кругом обсіли, Опорожнили комору й клуню, По заробітках женуть татуню (Граб., І, 1959, 332);

Солод вже давно опорожнив глечика, з’їв хліб (Руд., Вітер.., 1958, 99).

Значення в інших словниках

1. опорожняти — опорожня́ти дієслово недоконаного виду випорожняти рідко  Орфографічний словник української мови
2. опорожняти — -яю, -яєш і опорожнювати, -юю, -юєш, недок., опорожнити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. Те саме, що випорожняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опорожняти — ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що, рідко. Те саме, що випорожня́ти. Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (І.  Словник української мови у 20 томах
4. опорожняти — СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати.  Словник синонімів української мови