опорожняти

СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Михайло відкрив пляшку і припав до неї, не відриваючись, доки не спорожнив. Ніколи йому так не смакувало молоко, як цього разу (М. Томчаній); Їм ще не встигли (бандити) випорожнити кишені (Ю. Смолич); Що їли, а що продавать носили, Но більшу часть саду опорожнили (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. опорожняти — опорожня́ти дієслово недоконаного виду випорожняти рідко  Орфографічний словник української мови
2. опорожняти — -яю, -яєш і опорожнювати, -юю, -юєш, недок., опорожнити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. Те саме, що випорожняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опорожняти — ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що, рідко. Те саме, що випорожня́ти. Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (І.  Словник української мови у 20 томах
4. опорожняти — ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що випорожня́ти. Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (Мик.  Словник української мови в 11 томах