опришкувати

ОПРИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст.

Бути опришком, брати участь в опришківській боротьбі.

Показували [воякам] дорогу колишній опришок Ілько Єндик, якого Довбуш прогнав із загону за те, що опришкувати хотів заради простого грабіжництва та за непослух, і Степан Дзвінчук (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. опришкувати — опришкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опришкувати — -ую, -уєш, недок., іст. Бути опришком, брати участь в опришківській боротьбі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опришкувати — ОПРИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути опришком, брати участь в опришківській боротьбі. Показували [воякам] дорогу колишній опришок Ілько Єндик, якого Довбуш прогнав із загону за те, що опришкувати хотів заради простого грабіжництва та за непослух...  Словник української мови в 11 томах