опротивіти
ОПРОТИ́ВІТИ, ію, ієш, док., розм.
Спротивіти, остогидіти.
Цілий світ йому опротивів (О. Маковей);
Йшли довго. Спочатку було цікаво .. Згодом почало набридати. А потім і зовсім опротивіло – хотілося вийти із строю, сісти на обочині, перепочити (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)