опротивіти

СПРОТИ́ВИТИСЯ (стати противним, огидним, таким, що викликає відразу), СПРОТИ́ВІТИ, ОБРИДНУТИ, ОГИ́ДНУТИ розм., ОСТОГИ́ДНУТИ підсил. розм., ОСТОГИ́ДІТИ підсил. розм., ОПРОТИ́ВІТИ розм., ОГИ́ДІТИ рідко. Мамі таки трудно підійти під смак: вона чогось все не хвалить паничів, чоловіків, а найбільш паничів. Чомусь вони їй неначе спротивились... чогось вони їй не до вподоби (І. Нечуй-Левицький); Люди, звичаї їх, своє життя навіть спротивіло їй. Все те таке обридле та непривітне, все те не має ніякої радості у її серці (Панас Мирний); Плив-плив (Еней), плив-плив, що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (І. Котляревський); Чув отаман Пушкарський, що не навертається до нього жінчине серце, — і все йому остогидло. Опротивів увесь світ (Г. Хоткевич). — Пор. набри́днути.

Значення в інших словниках

1. опротивіти — опроти́віти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. опротивіти — -ію, -іє, док., розм. Спротивіти, остогидіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опротивіти — Обридати, обридити, обриднути, пообридати, огиджувати, огиднути, огидити, поогиджувати, зогиджувати, зогидити, позогиджувати, остогиднювати, остогиднути, остогідити, поостогиднювати, осоружуватися, осоружитися, поосоружуватися, сприкрювати, сприкрити...  Словник чужослів Павло Штепа
4. опротивіти — ОПРОТИ́ВІТИ, ію, ієш, док., розм. Спротивіти, остогидіти. Цілий світ йому опротивів (О. Маковей); Йшли довго. Спочатку було цікаво .. Згодом почало набридати. А потім і зовсім опротивіло – хотілося вийти із строю, сісти на обочині, перепочити (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
5. опротивіти — ОПРОТИ́ВІТИ, ію, ієш, док., розм. Спротивіти, остогидіти. Цілий світ йому опротивів (Мак., Вибр., 1954, 167); Йшли довго. Спочатку було цікаво.. Згодом почало набридати. А потім і зовсім опротивіло — хотілося вийти із строю, сісти на обочині, перепочити (Збан., Сеспель, 1961, 246).  Словник української мови в 11 томах