опрощатися

ОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПРОСТИ́ТИСЯ, опрощу́ся, опро́сти́шся, док.

Ставати простим, простішим.

Вулиці, майдани, будинки, до яких можна приклеїти епітет “шляхетні” і яким доводиться ховати в собі громадські установи, до яких ведуть високі сходи, – всі вони опростились. Спрощення розм'якшує строгу форму (з наук.-попул. літ.);

// Ставати невибагливим у своєму способі життя, одязі й і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін.

Знову життя в їхньому домі опростилося, бабця вчилася в'язати, а Галя сновиґала по господарству (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. опрощатися — опроща́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опрощатися — -аюся, -аєшся, недок., опроститися, опрощуся, опростишся, док. Ставати простим, невибагливим у своєму одязі, в способі життя і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опрощатися — ОПРОЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПРОСТИ́ТИСЯ, опрощу́ся, опро́сти́шся, док. Ставати простим, невибагливим у своєму одязі, в способі життя і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін.  Словник української мови в 11 томах