опрісник
ОПРІ́СНИК, а, ч.
Опріснок.
Коли ж Чайчиха починала марудитись біля жорен, діти завжди допомагали їй роздерти мисочку жита на опрісники: про хліб стара тепер боялася й думати (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)ОПРІ́СНИК, а, ч.
Опріснок.
Коли ж Чайчиха починала марудитись біля жорен, діти завжди допомагали їй роздерти мисочку жита на опрісники: про хліб стара тепер боялася й думати (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)