Словник української мови у 20 томах

орбіталь

ОРБІТА́ЛЬ, ж., хім., фіз.

Траєкторія, по якій постійно рухаються електрони навколо атомного ядра.

Кожна молекула має декілька електронів, причому орбіталь кожного є складовою всієї молекули. Кожна орбіталь має характерний енергетичний рівень (з наук. літ.);

У новому підручнику на сучасному рівні викладені основні поняття та закони загальної хімії, будова речовин, методи валентних зв'язків та молекулярних орбіталей, найважливіші положення хімічної термодинаміки, кінетики (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. орбіталь — -і, ж. Хвильова функція зв'язаного електрона, який перебуває в полі ядра.  Великий тлумачний словник сучасної мови