Словник української мови у 20 томах

орендарка

ОРЕНДА́РКА, и, ж., розм.

Жін. до оренда́р.

– Ой, дай, орендарко, Да горілки кварту (з народної пісні);

// Дружина орендаря.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. орендарка — оренда́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. орендарка — -и. Жін. до орендар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орендарка — Оренда́рка, -ки, -рці; -да́рки, -да́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. орендарка — ОРЕНДА́РКА, и, ж. Жін. до оренда́р.  Словник української мови в 11 томах
  5. орендарка — Орендарка, -ки ж. Арендаторша.  Словник української мови Грінченка