орендатор
ОРЕНДА́ТОР, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що оренда́р.
– Орендатори кримських соляних озер подали губернаторові скаргу на нас (О. Гончар);
[Йосько:] Ні батька свого, ні матері я не пам'ятаю. Жив я в Смерекові в орендатора Мошки (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)