орендатор

ОРЕНДА́ТОР, а, ч., розм., рідко. Те саме, що оренда́р.

[Йосько:] Ні батька свого, ні матері я не пам’ятаю. Жив я в Смерекові в орендатора Мошки (Вас., III, 1960, 298);

— Орендатори кримських соляних озер подали губернаторові скаргу на нас (Гончар, Таврія, 1952, 205).

Значення в інших словниках

1. орендатор — оренда́тор іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. орендатор — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що орендар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орендатор — ОРЕНДА́ТОР, а, ч., розм., рідко. Те саме, що оренда́р. – Орендатори кримських соляних озер подали губернаторові скаргу на нас (О. Гончар); [Йосько:] Ні батька свого, ні матері я не пам'ятаю. Жив я в Смерекові в орендатора Мошки (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. орендатор — ОРЕНДА́Р (той, хто орендує що-небудь), ОРЕНДА́ТОР розм. рідко, ПОСЕ́СОР заст. Довбуш, борючись проти ненависної шляхти, урядовців і орендарів, тим самим виступав і проти національного поневолення (з журналу)...  Словник синонімів української мови