орендатор
ОРЕНДА́ТОР, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що оренда́р.
– Орендатори кримських соляних озер подали губернаторові скаргу на нас (О. Гончар);
[Йосько:] Ні батька свого, ні матері я не пам'ятаю. Жив я в Смерекові в орендатора Мошки (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орендатор — оренда́тор іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- орендатор — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що орендар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орендатор — ОРЕНДА́Р (той, хто орендує що-небудь), ОРЕНДА́ТОР розм. рідко, ПОСЕ́СОР заст. Довбуш, борючись проти ненависної шляхти, урядовців і орендарів, тим самим виступав і проти національного поневолення (з журналу)... Словник синонімів української мови
- орендатор — ОРЕНДА́ТОР, а, ч., розм., рідко. Те саме, що оренда́р. [Йосько:] Ні батька свого, ні матері я не пам’ятаю. Жив я в Смерекові в орендатора Мошки (Вас., III, 1960, 298); — Орендатори кримських соляних озер подали губернаторові скаргу на нас (Гончар, Таврія, 1952, 205). Словник української мови в 11 томах