Словник української мови у 20 томах

оріховий

ОРІ́ХОВИЙ, а, е, рідко.

Прикм. до орі́х.

Густий оріховий настій піднімався над .. землею (М. Стельмах);

// Зробл. з деревини горіха.

Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, Ще й кінь вороненький (з народної пісні).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. оріховий — -а, -е, рідко. Прикм. до оріх. || Зробл. з деревини горіха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оріховий — ОРІ́ХОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до орі́х. Густий оріховий настій піднімався над.. землею (Стельмах, На.. землі, 1949, 555); // Зробл. з деревини горіха. Ой поїхав з України Козак молоденький — Оріхове сіделечко, Ще й кінь вороненький (Нар. лірика, 1956, 45).  Словник української мови в 11 томах
  3. оріховий — Оріховий, -а, -е Орѣховый. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.  Словник української мови Грінченка