орішина
ОРІ́ШИНА, и, ж., рідко.
Те саме, що горі́шина.
Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко);
* У порівн. На веранді все ще стояли три сестри, і над ними підносилася, як дуб над орішиною, постать Петра Григоровича (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)