освоєння
ОСВО́ЄННЯ, я, с.
Дія за знач. осво́їти.
Мене захоплює боротьба людини з природою, освоєння стихійних сил природи (О. Донченко);
Мистецтво є найвищим типом естетичного освоєння дійсності (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)