освячуватися
ОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док.
1. Ставати святим, освяченим.
– Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник);
Віддай усе, що взяв, – і освятись (Б. Олійник).
2. тільки недок. Пас. до освя́чувати.
Поведінкою Бориса і Гліба, які не підняли руки на старшого брата.., освячувалася ідея родового старшинства (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)