освячуватися
ОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСВЯТИ́ТИСЯ, ячуся, ятишся, док.
1. Ставати святим, освяченим.
— Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367).
♦ Вода не освятиться без кого, заст. — ніде не обійдеться без когось; хтось завжди втрутиться в що-небудь.
Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14).
2. тільки недок. Пас. до освячувати.
Словник української мови (СУМ-11)