освідчувати
ОСВІ́ДЧУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСВІДЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., кого і без прям. дод., діал.
Оповіщати, повідомляти.
Ящиха Балаклійська Кошова освідчила: – Я маю що сказати! (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)