осквернений
ОСКВЕ́РНЕНИЙ, а, е, книжн.
Дієпр. пас. до оскверни́ти.
– Якби-то, думаю, якби Не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! (Т. Шевченко);
За давнім звичаєм, кобзар не має права вінчатися з дівкою, поки не повінчається з кобзою. Оскверненого шлюбом жоден кобзар не повінчає з кобзою (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)