осквернення
ОСКВЕ́РНЕННЯ, я, с., книжн.
Дія і стан за знач. оскверни́ти і оскверни́тися.
Ізяслав десь уже мчав до Києва. Довга путь його значилася руйнуванням селищ, грабунками, оскверненням святинь (П. Загребельний);
Осквернення могил предків вважалося [у скіфів] найтяжчим злочином і суворо каралося (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)