осквернення

ОСКВЕ́РНЕННЯ, я, с., книжн. Дія і стан за знач. оскверня́ти, оскверни́ти і оскверня́тися, оскверни́тися.

Осквернення могил предків [у скіфів] вважалося найтяжчим злочином і суворо каралося (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 160).

Значення в інших словниках

1. осквернення — оскве́рнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. осквернення — -я, с., книжн. Дія і стан за знач. оскверняти, осквернити і осквернятися, осквернитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осквернення — ОСКВЕ́РНЕННЯ, я, с., книжн. Дія і стан за знач. оскверни́ти і оскверни́тися. Ізяслав десь уже мчав до Києва. Довга путь його значилася руйнуванням селищ, грабунками, оскверненням святинь (П.  Словник української мови у 20 томах