оскомелок

ОСКОМЕ́ЛОК, лка, ч., розм.

Уламок сухої гілки.

Взяв [чоловік] доброго оскомелка та як начне чистити циганку! (з казки);

Щось за ровом зашелестіло, ніби чиїсь ноги ступали по сухих вербових оскомелках (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. оскомелок — -лка, ч., діал. Відламана суха гілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оскомелок — Оскоме́лок, -лка м. Обломокъ сухой вѣтки. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка