оскубувати
ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., кого, що, розм.
Те саме, що обску́бувати.
До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Жалів яструб курку, доки всю оскуб (прислів'я);
Помацай чуб: Бач, як оскуб Диявольська личина! (П. Гулак-Артемовський);
Замфір ходить поміж кущами.., де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)